історія медіа

Концепція шкільної медіа-освіти ґрунтується на наступних засадничих принципах:

●        медіа-освіта є обов’язковою у світі інформаційного суспільства в умовах повсюдного поширення медіа-культури як суспільного феномену виробництва та споживання медіа-продукції

●        вся існуюча медіа-продукція не є точним відбитком/відображенням реальності, а є лише репрезентацією реальності: усі медіа презентують ті чи інші ідеологічні цінності, за якими стоять певні групи людей, впливові авторитети, бізнесові корпорації, політичні сили й авторське бачення реальності журналістськими, мистецькими колами;

●        медіа-освіта пов’язана з динамічними змінами в інформаційному та медіа-просторі й тому тривалість медіа-освітнього процесу для кожної особистості здійснюється протягом всього життя;

●        медіа-освіта має формувати не лише критичне мислення, а й критичне ставлення, критичні позиції особистості, орієнтувати молодь до критичного сприймання медіа-продукції, відучувати від пасивного й бездумного її споживання;

●        медіа-освіта є дослідницьким процесом, практичні заняття мають переважати теоретичні;

●        медіа-освіта є новою формою інтерактивної взаємодії між учнями та вчителем, передбачає умови для діалогу, взаємного навчання;

●        медіа-освіта спрямована, насамперед, на групову форму навчання;

●        динамічні зміни в галузі ЗМК обумовлюють забезпечення педагогічного процесу винятково активними, творчими, просунутими, демократичними кадрами;

●        медіа-освіта, як особлива галузь знань, формує не лише свідомого компетентного медіа-споживача, а людину з незалежним від стереотипів мисленням, стимулює розвиток її творчого потенціалу як в процесі сприймання медіа-текстів, так і ствоння власних.